Ґерманьскы языкы — конарь індоевропской родины. Общій предок вшыткых языкôв того конаря — праґерманьскый (общоґерманьскый) язык, котрым говорили приближно в серединї 1. тісячроча п.н.е. в Севернôй Европі. Праґерманьскый язык і ёго потомкы ся характерізують істыма унікатныма языковыма знаками, як то зміна согласных, знама як закон Ґрімма. Майпошырены ґерманьскы языкы суть анґліцькый і нїмецькый — материньскы языкы 300—400 і веце як 100 міліонôв людей в тôм порядку. Иншы росшырены языкы ґрупы суть голандчіна з 23 міліонами і афріканчіна з веце як 6 міліонами родженых говорцьôв; северогерманьскы языкы, враховано норчіны, данчіны, шведчіны, ісландчіны і фаєрчіны, котры вєдно мають приближно 20 міліонôв родженых говорцьôв.

Коротка інформація Ґерманьскы языкы, Говорить ся ним в ...
Ґерманьскы языкы
Говорить ся ним в Северна, Западна і Централна Европа, Анґлоамеріка, Океанія і Австралія, южна Африка.
Цалково говорцїв ~550 млн.
Языкова родина Індоевропска
  • Ґерманьскы языкы
Языковы коды
ISO 639-1
ISO 639-2 gem
ISO 639-3
Thumb
  Штаты, в котрых материньскым языком векшины жытелїв є ґерманьскый язык
  Штаты, в котрых ґерманьскый язык є державным, айбо не першорядным
Закрити

Класіфікація ґерманьскых языкôв і діалектôв

Thumb
Западоґерманьскы языкы
  Голандьскый
  Нижнёнїмецькый
  Середнёнїмецькый
  Верхнёнїмецькый
  Анґліцькый
  Фрізькый
Североґерманьскы языкы
  Выходоскандінавскы
  Западоскандінавскы
  Лінія, роздїлююча северны і выходны ґерманьскы языкы

Ґерманьскы языкы ся дїлять на три ґрупы: северну, западну і выходну.

Западоґерманьскы языкы

Анґло-фрізькы языкы:
Анґліцька ґрупа:

  • Давноанґліцькый язык

Фрізька ґрупа:

Нижнёфранконьскы языкы:

Нижнёнїмецькы языкы:

  • Давносаськый язык
    • Середнёнижнёнїмецькый язык
      • Нижнёнїмецькый язык

Верхнёнїмецькы языкы:

  • Давноверхнёнїмецькый язык
    • Середнёверхнёнїмецькый язык
      • Середнёнїмецькы діалекты:
      • Южнонїмецькы діалекты:
        • Алеманьскы діалекты (враховано швейцарьской нїмчіны)
        • Ракуско-баварьскы діалекты
  • Ломбардьскый язык*

* діскутована класіфікація, поз. Ломбардьскый язык.

Североґерманьскы языкы

  • Давносеверный язык

Выходоґерманьскы языкы

  • Ґотьскый язык

Писмо

Найстаршы свідчіня ґерманьскых языкôв — ґерманьскы імена, записаны в 1. сторочу Тацітом. Найстарша памнятка ґерманьского писма — напис на Неґовскôй гелмі (2. стороча пне.). Приближно в 2. сторочу ся обявив старшый футарк, рання форма рунічного алфавіту. Ґотьскый язык ся записовав ґотьскым алфавітом, створеным єпіскопом Вулфілов про переложіня Біблії в 4. сторочу. Пак, хрістіанскы священикы і монахы, котры окрем ґерманьскых языкôв говорили і писали латинчінов, зачали писати по ґерманьскы управеныма латиньскыма буквамы. Окрем штандартного латиньского алфавіту, много ґерманьскых языкôв хоснують буквы з діакрітіков (Å, Ä, Ö, Ü), модіфікованы буквы (ß, IJ, Ø, Æ, Ð), латинізованы руны (Þ).

Історія

Thumb
Експансія ґерманьскых племен з 750. року п.н.е. до 1. рік н.е.:
   Поселїня перед 750. р. п.н.е.
   Новы поселїня до 500. р. п.н.е.
   Новы поселїня до 250. р. п.н.е.
   Новы поселїня до 1. р. н.е.

Вшыткы ґерманьскы языкы повстали з праґерманьского языка, обєдиненых звуковыма змінами як то закон Ґрімма ці закон Вернера. Законы зачали дїяти приближно в 500. роцї пне., окрем того екзістовали иншы общі іновації, подля котрых праґерманьска языкова сполочность іщі была єдинов у бронзову добу.

Іщі з першых свідчінь ся ґерманьскы языкы дїлять на три ґрупы: западну, выходну і северну. Їх одношіня тяжко ся дає зістити протоже рунічны памняткы суть малоінформатівны, а ґерманьскы языкы міґрачного періода суть дуже подобны. Наприклад, ломбардьскый язык 6. стороча годен быв быти поводом северо- ці выходоґерманьскым языком перед тим, як быв асімілованый западныма ґерманцями, кідь ся Ломбарды всїли на Лабе.

Найстаршый звязаный ґерманьскый текст є ґотьскоє переложіня Нового Завіту з 4. стороча. Екзістують ранны тексты по давнофраньскы (5. стороча), давноверхнёнїмецькы (слова і речіня з 6. стороча, звязаны тексты з 9. стороча і давноанґліцькы (звязаны тексты з 10. стороча).

Довшы рунічны написы суть захованы з 8. і 9. стороч, довшы тексты латиніков — з 12. стороча (напр. Книга о Ісландянах), а дакотра скалдічна поезія — аж з 9. стороча.

До конця міґрачного періоду (~7. стороча) выходоґерманьскы языкы выгынули. Бурґундцї, Ґоты і Вандалы ся асіміловали межи їх сусїдами. Приближно до 10. стороча ґерманьскы языкы вже были доста далекыма, жебы їх носителї ся тяжко межи собов розуміли.

В Середовіку западоґерманьскы языкы были силно роздїлены. Островный анґліцькый язык ся розвивав одокремлено. З другого боку, контіненталны ґерманьскы языкы были роздїлены верхнёнїмецькым пересуваням согласных. Доднесь роздїл став омного бівшым — од найвысшоалеманьского конаря на югу до северонижнёсаського діалекту на северї. Хоць обидва суть поважованы за варіанты нїмчіны, їх дуже тяжко назвати взаємнозрозумілыма. З другого боку, североґерманьскы языкы ся лишили май єдиныма — контіненталны североґерманьскы языкы суть взаємнозрозумілы і доднеська.

Знакы

  • дінамічный притиск на першôм (корїнёвôм) складї;
  • редукція безпритисковых складôв;
  • асімілачноє варіованя гласных;
  • общоґерманьскоє пересуваня согласных;
  • шырокоє хоснованя аблаута;
  • творїня слабого претеріта з помочов денталного суфікса;
  • 2 тіпа склонёваня придавникôв: силный і слабый.

Поровнованя словника

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.