Восток

Восток або выход, нїм. Osten — сторона свѣта, де выходить сонце, а тыж землѣ, котры в той сторонѣ свѣта лежать (называны тыж Ориент).^[1][2] В географичном означѣню точка востока — една з четырьох главных точок горизонта, точка перетину математичного горизонта з небесным екватором.^[3]

Восток
Є єдным из	сторона свѣта, румб
Позиційний кут	90 градус
Описано в	Оттів словник научный, Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Еврейская энциклопедия, Брокгауз — Ефрон, Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Біблійна енциклопедія архімандрита Никифора, Армянская советская энциклопедия, том 2
Робочий список проєкту Вікімедіа	Вікіпедія:Статті, які повинні бути в усіх Вікіпедіях/Розширений
Протилежне	запад, сївер, юг
Не плутати з	Схід, EST, Есте, Остен, ООС (значення), východ, Anatoli, Іда, Тимур, 東, Oost, Догу (значения)
Постійний дублікат	Q26885411
Категорія Вікісховища	East
Основна катеґорія за темов	Категория:Восток
Пов’язані персоналії	Категория:Люди с Востока
Категорія для видів з цього об'єкта	Category:Views from east
East

В латинцѣ означать ся буквов O од нїм. Ost (ост).^[3]

Жерела и одказы

• Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 1 – 28. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888 – 1909.
• Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, т. I, вып. 1 (1907): А — Гальванотропизм Доступно онлайн
• Трёшников А.Ф. Географический энциклопедический словарь: Понятия и термины. / Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — М.: Сов. энциклопедия, 1988.— 432 с.

Референции

1. Ottův slovník naučný, том 27, с. 25.
2. МЭСБЕ Доступно онлайн
3. Восток. // Трёшников А.Ф. Географический энциклопедический словарь: Понятия и термины.