![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/59/Bojki1837.jpg/640px-Bojki1837.jpg&w=640&q=50)
Бойкы
From Wikipedia, the free encyclopedia
Бо́йкы (пол. Bojkowie, словен. Bojkovia, pujďaci, укр. Бойки) — верьховиньска етнічна ґрупа мішаного походжіня: україньского і Русиньского, бываюча у Выходных Карпатах. На западї сусїдять з Лемками, на выходї з Гуцулами.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/59/Bojki1837.jpg/640px-Bojki1837.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8.png/640px-%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8.png)
Язык Бойків є єдным з діалектів Русиньского языка, з великым вплывом церьковнославяньского языка, і тыж вплывами язкыків: польского, словеньского, мадярьского і румуньского.[1]
Історіци і етноґрафове Польска[2], Україны[3] і далшы выводжують різны варіанты походжіня того етноса. Міджі іншым:
В XIX сторочу україньскы поеты і етноґрафове, представителї тзв. Руськой Тройцї – Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацькый уважовали[жрідло?], же Бойкы суть потомкове зославянізованых келтьскых племен, котры жыли в Централній Европі в VI. ст. п.н.е. З подобным поглядом быв згоден в XX. сторочу україньскый дослїджователь Сергій Шелухин.[4]
Навспак Роман Реінфусс твердить, же на теріторії Польска Бойкы суть потомками русько-волоськых колонізаторів, приселены на тоты теріторії головно в XVI. ст.[5] Подобно змышляли ай Адам Фастнахт, Тадеуш Миколай Трайдос і Др. Єжы Чайковскі.
Тадеуш Сулімірскі представив в роцї 1974 контроверзный погляд на тему походжіня Бойків і Лемків. Цїлком підкошує тезы о волоськых пастырях. Він твердить, же Волохы суть автохтонны потомкы дацько-трацькых пастырїв, даколи населяючіх тоты части Карпат. Они ся стали хлїборобцями, а етноґрафічна ґрупа Бойків повстала у вынику колонізації верьховины руськыма долинянами[6].
В 90. роках XX. стороча проф. Пол Роберт Маґочі і проф. Пол Бест прирядили Бойків до народа карпаторусиньского. Они твердять, же на теріторіях Польска, Словеньска, Україны і Сербії жыє сполочность карпаторуського походжіня (коло 1,2. млн. людей), до котрого окрем Бойків прираховали тыж Лемків і Гуцулів, котрых ся не вдало зукраїнізовати — інакше повіджене, тоты ґрупы мають русиньску самосвідомость і суть четвертов выходославяньсков націёв вєдно з Українцями, Росіянами і Білорусами[7][8].