From Wikipedia, the free encyclopedia
Алберт Сент-Дьердьи, мад. Nagyrápolti Szent-Györgyi Albert, *16. септембер 1893, Будапешт — †22. октобер 1986, Вудс Гоул, Массачузетс — быв мадярскый дохтор и биохемик, Нобелов лавреат, член мадярской, совѣтской и америцкой академий наук, посланець мадярского парламента (1945-1947).
Алберт Сент-Дьердьи | |
---|---|
Szent-Györgyi Albert | |
Алберт Сент-Дьердьи в року 1937 | |
Имя при уроджѣню | Szentgyörgyi Albert Imre |
Познатый як | объявитель витамина С, выгледовач цитратового цикла |
Горожанство | Мадярьско |
Уроджѣня | септембра 16., 1893 Будапешт |
Упокоеня | октобра 22., 1986 (93 р.) |
Вудс Гоул, Массачузетс | |
Причина | ниркова недостатність |
Похованя | Woods Hole Village Cemetery 7330283 |
Научна робота | |
Сферы наук | медицина, биохемия |
Alma mater | Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value. |
Узнаня | |
Одзнакы | |
Нобелов лавреат з физиологии и медицины, 1937 Ласкерова награда, 1954 | |
Алберт Сент-Дьердьи на Викискладѣ VIAF:29659235; GND:118799614; LCCN:n50012667; FAST:3833; BNF:127756317; OL:OL157086A; Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ |
Сент-Дьердьи еден из закладательох биоенергетикы, фундаменталный выгледовач в областях биологичной оксидации, молекуларных механизмох мускуларного стягованя.[1]
Походив зоз заможной и шляхетной родины: отець шляхтич-статкарь з Ардяла, а мати з родины, де было вецеро научных працовникох. Свои высокошколскы штудии зачав на Семмелвейсовой универзитѣ (1911), де его дѣдо и уйко обое были професоры медицины, паралелно працуючи в лаборатории свого уйка. В року 1914 мусѣв перерушити штудии, наруковав до войска яко медик и быв посланый на талиянскый фронт. Быв вызнаменаный Стрѣбернов Медалиов за Одвагу, раненый, зачим пропущеный до цивилу в року 1917.[2]
Того ж року зыскав ступень Доктора медицины, оженив ся и пошов на далшы штудии фармакологии и выгледованя до Пожоня (1917-1919) Позднѣйше Сент-Дьердьи признав ся, же его пална рана была самокалѣчѣньом: яко медик так выбрав путь про кулю в лѣвом надлоктю, жебы не запричинив собѣ непоправну шкоду.[3]
По створѣню Чехословакии (1919) одышов до Прагы, пак до Берлина, Гамбурга и Лайдена (1920-1922). В роках 1922-1926 працовав в Инштитутѣ физиологии в Гронингену, Нидерланды. В роках 1927-1930 быв позваный на выгледовательску роботу до Кембриджа, а еден рок з того працовав ай на универзитѣ Миннесоты, США.[2]
В року 1930 вернув ся до Мадярщины. В часѣ Другой свѣтовой войны быв участником антинацистичного руху, од арешту го ментовала шведска амбасада, де достав шведске державянство. По войнѣ вернув ся до Будапешту, и занимав ся организациов высокых школ и сполоченскыма активитами, быв посланцьом парламента (1945-1947). В року 1947 емигровав до США, де в року 1955 зыскав державянство. Ту заложив Инштитут Мускуларных Выгледовань и Народну Фундацию Против Раковины.[3] В тых двох инштитуциях а тыж в Морской Биолаборатории в Вудс Гоул, Массачузетс працовав до самого конця свого живота.
Штудии и выгледованя мав на вельох универзитах:[3]
В часѣ роботы в США объявив витамин C, за што в року 1937 достав награду Нобела, позднѣйше тыж объявив витамин B2, рибофлавин.[3]
В роках 1931-1945 быв професором на Сегедской универзитѣ.[4]
Серед книг Сент-Дьердьи:[4]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.