повідомити

Ukrainian

Etymology

по- (po-) +‎ відо́мий (vidómyj) +‎ -ити (-yty). Compare Polish powiadomić.

Pronunciation

• IPA^(key): [pɔʋʲiˈdɔmete]

• Audio:

  (file)

Verb

повідо́мити • (povidómyty) pf (imperfective повідомля́ти)

1. (transitive) to inform, to notify, to advise, to apprise (somebody of something / that: кого́сь (accusative) про щось (accusative) / що)

   Synonyms: сповісти́ти pf (spovistýty), поінформува́ти pf (poinformuváty)

Conjugation

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	повідо́мити, повідо́мить povidómyty, povidómytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	повідо́млений povidómlenyj impersonal: повідо́млено povidómleno
adverbial	—	повідо́мивши povidómyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	повідо́млю povidómlju
2nd singular ти	—	повідо́миш povidómyš
3rd singular він / вона / воно	—	повідо́мить povidómytʹ
1st plural ми	—	повідо́мим, повідо́мимо povidómym, povidómymo
2nd plural ви	—	повідо́мите povidómyte
3rd plural вони	—	повідо́млять povidómljatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	повідо́ммо povidómmo
second-person	повідо́м povidóm	повідо́мте povidómte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	повідо́мив povidómyv	повідо́мили povidómyly
feminine я / ти / вона	повідо́мила povidómyla
neuter воно	повідо́мило povidómylo

Conjugation of повідо́мити, повідо́мить (class 4a, perfective, transitive)

Derived terms

• повідо́млений (povidómlenyj)
• повідо́млення (povidómlennja)

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “повідомити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “повідомити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “повідомити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)