одержувач

From оде́ржувати (odéržuvaty, “to receive”) +‎ -ач (-ač).

оде́ржувач • (odéržuvač) m pers (genitive оде́ржувача, nominative plural оде́ржувачі, genitive plural оде́ржувачів, feminine оде́ржувачка)

More information singular, plural ...

	singular	plural
nominative	оде́ржувач odéržuvač	оде́ржувачі odéržuvači
genitive	оде́ржувача odéržuvača	оде́ржувачів odéržuvačiv
dative	оде́ржувачеві, оде́ржувачу odéržuvačevi, odéržuvaču	оде́ржувачам odéržuvačam
accusative	оде́ржувача odéržuvača	оде́ржувачів odéržuvačiv
instrumental	оде́ржувачем odéržuvačem	оде́ржувачами odéržuvačamy
locative	оде́ржувачеві, оде́ржувачу, оде́ржувачі odéržuvačevi, odéržuvaču, odéržuvači	оде́ржувачах odéržuvačax
vocative	оде́ржувачу odéržuvaču	оде́ржувачі odéržuvači

Close

Declension of оде́ржувач (pers semisoft masc-form accent-a)

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “одержувач”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“одержувач”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“одержувач”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)

Ukrainian