гидувати

Ukrainian

Etymology

From гид (hyd) +‎ -ува́ти (-uváty).

Pronunciation

• IPA^(key): [ɦedʊˈʋate]

• Audio:

  (file)

Verb

гидува́ти • (hyduváty) impf

1. to be fastidious/squeamish (about)
2. (usually negative) to disdain, to shrink (from)

Conjugation

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	гидува́ти, гидува́ть hyduváty, hyduvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	гиду́ючи hydújučy	гидува́вши hyduvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	гиду́ю hydúju	бу́ду гидува́ти, бу́ду гидува́ть, гидува́тиму búdu hyduváty, búdu hyduvátʹ, hyduvátymu
2nd singular ти	гиду́єш hydúješ	бу́деш гидува́ти, бу́деш гидува́ть, гидува́тимеш búdeš hyduváty, búdeš hyduvátʹ, hyduvátymeš
3rd singular він / вона / воно	гиду́є hydúje	бу́де гидува́ти, бу́де гидува́ть, гидува́тиме búde hyduváty, búde hyduvátʹ, hyduvátyme
1st plural ми	гиду́єм, гиду́ємо hydújem, hydújemo	бу́демо гидува́ти, бу́демо гидува́ть, гидува́тимемо, гидува́тимем búdemo hyduváty, búdemo hyduvátʹ, hyduvátymemo, hyduvátymem
2nd plural ви	гиду́єте hydújete	бу́дете гидува́ти, бу́дете гидува́ть, гидува́тимете búdete hyduváty, búdete hyduvátʹ, hyduvátymete
3rd plural вони	гиду́ють hydújutʹ	бу́дуть гидува́ти, бу́дуть гидува́ть, гидува́тимуть búdutʹ hyduváty, búdutʹ hyduvátʹ, hyduvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	гиду́ймо hydújmo
second-person	гиду́й hydúj	гиду́йте hydújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	гидува́в hyduváv	гидува́ли hyduvály
feminine я / ти / вона	гидува́ла hyduvála
neuter воно	гидува́ло hyduválo

Conjugation of гидува́ти, гидува́ть (class 2a, imperfective, intransitive)

References

• “гидувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)