ворогувати

Ukrainian

Etymology

From во́рог (vóroh) +‎ -ува́ти (-uváty). Compare Belarusian варагава́ць (varahavácʹ), Russian враждова́ть (vraždovátʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): [wɔrɔɦʊˈʋate]

This entry needs an audio pronunciation. If you are a native speaker with a microphone, please record this word. The recorded pronunciation will appear here when it's ready.

Verb

ворогува́ти • (vorohuváty) impf

1. (intransitive) to feud, to be at daggers drawn, to be at loggerheads

   Synonym: конфліктува́ти impf (konfliktuváty)

Conjugation

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	ворогува́ти, ворогува́ть vorohuváty, vorohuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	ворогу́ючий vorohújučyj	—
passive	—	—
adverbial	ворогу́ючи vorohújučy	ворогува́вши vorohuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	ворогу́ю vorohúju	бу́ду ворогува́ти, бу́ду ворогува́ть, ворогува́тиму búdu vorohuváty, búdu vorohuvátʹ, vorohuvátymu
2nd singular ти	ворогу́єш vorohúješ	бу́деш ворогува́ти, бу́деш ворогува́ть, ворогува́тимеш búdeš vorohuváty, búdeš vorohuvátʹ, vorohuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	ворогу́є vorohúje	бу́де ворогува́ти, бу́де ворогува́ть, ворогува́тиме búde vorohuváty, búde vorohuvátʹ, vorohuvátyme
1st plural ми	ворогу́єм, ворогу́ємо vorohújem, vorohújemo	бу́демо ворогува́ти, бу́демо ворогува́ть, ворогува́тимемо, ворогува́тимем búdemo vorohuváty, búdemo vorohuvátʹ, vorohuvátymemo, vorohuvátymem
2nd plural ви	ворогу́єте vorohújete	бу́дете ворогува́ти, бу́дете ворогува́ть, ворогува́тимете búdete vorohuváty, búdete vorohuvátʹ, vorohuvátymete
3rd plural вони	ворогу́ють vorohújutʹ	бу́дуть ворогува́ти, бу́дуть ворогува́ть, ворогува́тимуть búdutʹ vorohuváty, búdutʹ vorohuvátʹ, vorohuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	ворогу́ймо vorohújmo
second-person	ворогу́й vorohúj	ворогу́йте vorohújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ворогува́в vorohuváv	ворогува́ли vorohuvály
feminine я / ти / вона	ворогува́ла vorohuvála
neuter воно	ворогува́ло vorohuválo

Conjugation of ворогува́ти, ворогува́ть (class 2a, imperfective, intransitive)

Derived terms

• ворогува́ння n (vorohuvánnja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ворогувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “ворогувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 3 (відстава́ння – ґура́льня), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “ворогувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “ворогувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “ворогувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “ворогувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “ворогувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)