витримувати

Etymology

From ви́тримати (výtrymaty) +‎ -увати (-uvaty). Compare Belarusian вытры́мліваць (vytrýmlivacʹ), Polish wytrzymywać.

Pronunciation

IPA^(key): [ʋeˈtrɪmʊʋɐte]
Audio: (file)

Verb

витри́мувати • (vytrýmuvaty) impf (perfective ви́тримати)

(transitive) to withstand, to bear, to endure, to stand, to sustain
(intransitive) to hold out, to hold up
(intransitive, colloquial, chiefly used in the negative) to contain oneself, to stand it
(transitive) to keep up, to maintain
(transitive) to age, to cure, to mature, to season (let exposure to environmental conditions over time change the quality of: food, wine, material)

Conjugation

More information imperfective aspect, infinitive ...

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	витри́мувати, витри́мувать vytrýmuvaty, vytrýmuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	витри́муваний vytrýmuvanyj impersonal: витри́мувано vytrýmuvano
adverbial	витри́муючи vytrýmujučy	витри́мувавши vytrýmuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	витри́мую vytrýmuju	бу́ду витри́мувати, бу́ду витри́мувать, витри́муватиму búdu vytrýmuvaty, búdu vytrýmuvatʹ, vytrýmuvatymu
2nd singular ти	витри́муєш vytrýmuješ	бу́деш витри́мувати, бу́деш витри́мувать, витри́муватимеш búdeš vytrýmuvaty, búdeš vytrýmuvatʹ, vytrýmuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	витри́мує vytrýmuje	бу́де витри́мувати, бу́де витри́мувать, витри́муватиме búde vytrýmuvaty, búde vytrýmuvatʹ, vytrýmuvatyme
1st plural ми	витри́муєм, витри́муємо vytrýmujem, vytrýmujemo	бу́демо витри́мувати, бу́демо витри́мувать, витри́муватимемо, витри́муватимем búdemo vytrýmuvaty, búdemo vytrýmuvatʹ, vytrýmuvatymemo, vytrýmuvatymem
2nd plural ви	витри́муєте vytrýmujete	бу́дете витри́мувати, бу́дете витри́мувать, витри́муватимете búdete vytrýmuvaty, búdete vytrýmuvatʹ, vytrýmuvatymete
3rd plural вони	витри́мують vytrýmujutʹ	бу́дуть витри́мувати, бу́дуть витри́мувать, витри́муватимуть búdutʹ vytrýmuvaty, búdutʹ vytrýmuvatʹ, vytrýmuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	витри́муймо vytrýmujmo
second-person	витри́муй vytrýmuj	витри́муйте vytrýmujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	витри́мував vytrýmuvav	витри́мували vytrýmuvaly
feminine я / ти / вона	витри́мувала vytrýmuvala
neuter воно	витри́мувало vytrýmuvalo

Close

Conjugation of витри́мувати, витри́мувать (class 2a, imperfective, transitive)

Synonyms

(all senses): виде́ржувати impf (vydéržuvaty) (rare)
(bear, endure, stand, sustain): вино́сити impf (vynósyty), зно́сити impf (znósyty), терпі́ти impf (terpíty), вите́рплювати impf (vytérpljuvaty)
(hold out, withstand): висто́ювати impf (vystójuvaty)
(contain oneself): стри́муватися impf (strýmuvatysja)

Derived terms

витри́мування n (vytrýmuvannja)

Related terms

ви́триманий (výtrymanyj)
ви́триманість f (výtrymanistʹ)
ви́тримка f (výtrymka)