виривати

Ukrainian

Etymology

From ви- (vy-) +‎ -рива́ти (-ryváty).

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋereˈʋate]

• Audio:

  (file)

Verb

вирива́ти • (vyryváty) impf (perfective ви́рвати)

1. to pull out
2. to tear out
3. to snatch out (from hands)
4. to pull up (a plant)
5. to eradicate, to extirpate, to root out
6. (colloquial) to extort, to wring, to wrest

Conjugation

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	вирива́ти, вирива́ть vyryváty, vyryvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	вирива́ючи vyryvájučy	вирива́вши vyryvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	вирива́ю vyryváju	бу́ду вирива́ти, бу́ду вирива́ть, вирива́тиму búdu vyryváty, búdu vyryvátʹ, vyryvátymu
2nd singular ти	вирива́єш vyryváješ	бу́деш вирива́ти, бу́деш вирива́ть, вирива́тимеш búdeš vyryváty, búdeš vyryvátʹ, vyryvátymeš
3rd singular він / вона / воно	вирива́є vyryváje	бу́де вирива́ти, бу́де вирива́ть, вирива́тиме búde vyryváty, búde vyryvátʹ, vyryvátyme
1st plural ми	вирива́єм, вирива́ємо vyryvájem, vyryvájemo	бу́демо вирива́ти, бу́демо вирива́ть, вирива́тимемо, вирива́тимем búdemo vyryváty, búdemo vyryvátʹ, vyryvátymemo, vyryvátymem
2nd plural ви	вирива́єте vyryvájete	бу́дете вирива́ти, бу́дете вирива́ть, вирива́тимете búdete vyryváty, búdete vyryvátʹ, vyryvátymete
3rd plural вони	вирива́ють vyryvájutʹ	бу́дуть вирива́ти, бу́дуть вирива́ть, вирива́тимуть búdutʹ vyryváty, búdutʹ vyryvátʹ, vyryvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	вирива́ймо vyryvájmo
second-person	вирива́й vyryváj	вирива́йте vyryvájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	вирива́в vyryváv	вирива́ли vyryvály
feminine я / ти / вона	вирива́ла vyryvála
neuter воно	вирива́ло vyryválo

Conjugation of вирива́ти, вирива́ть (class 1a, imperfective, transitive)

References

• “виривати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)