виправдовувати

Etymology

Possibly from ви́правд(ати) (výpravd(aty)) +‎ -о́в- (-óv-) + -увати (-uvaty). This etymology is incomplete. You can help Wiktionary by elaborating on the origins of this term.

Pronunciation

IPA^(key): [ʋeprɐu̯ˈdɔwʊʋɐte]
Audio: (file)

Verb

виправдо́вувати • (vypravdóvuvaty) impf (perfective ви́правдати) (transitive)

to justify, to warrant
(law) to acquit, to absolve, to clear, to exculpate, to exonerate
to vindicate
to excuse

Conjugation

More information imperfective aspect, infinitive ...

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	виправдо́вувати, виправдо́вувать vypravdóvuvaty, vypravdóvuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	виправдо́вуваний vypravdóvuvanyj impersonal: виправдо́вувано vypravdóvuvano
adverbial	виправдо́вуючи vypravdóvujučy	виправдо́вувавши vypravdóvuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	виправдо́вую vypravdóvuju	бу́ду виправдо́вувати, бу́ду виправдо́вувать, виправдо́вуватиму búdu vypravdóvuvaty, búdu vypravdóvuvatʹ, vypravdóvuvatymu
2nd singular ти	виправдо́вуєш vypravdóvuješ	бу́деш виправдо́вувати, бу́деш виправдо́вувать, виправдо́вуватимеш búdeš vypravdóvuvaty, búdeš vypravdóvuvatʹ, vypravdóvuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	виправдо́вує vypravdóvuje	бу́де виправдо́вувати, бу́де виправдо́вувать, виправдо́вуватиме búde vypravdóvuvaty, búde vypravdóvuvatʹ, vypravdóvuvatyme
1st plural ми	виправдо́вуєм, виправдо́вуємо vypravdóvujem, vypravdóvujemo	бу́демо виправдо́вувати, бу́демо виправдо́вувать, виправдо́вуватимемо, виправдо́вуватимем búdemo vypravdóvuvaty, búdemo vypravdóvuvatʹ, vypravdóvuvatymemo, vypravdóvuvatymem
2nd plural ви	виправдо́вуєте vypravdóvujete	бу́дете виправдо́вувати, бу́дете виправдо́вувать, виправдо́вуватимете búdete vypravdóvuvaty, búdete vypravdóvuvatʹ, vypravdóvuvatymete
3rd plural вони	виправдо́вують vypravdóvujutʹ	бу́дуть виправдо́вувати, бу́дуть виправдо́вувать, виправдо́вуватимуть búdutʹ vypravdóvuvaty, búdutʹ vypravdóvuvatʹ, vypravdóvuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	виправдо́вуймо vypravdóvujmo
second-person	виправдо́вуй vypravdóvuj	виправдо́вуйте vypravdóvujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	виправдо́вував vypravdóvuvav	виправдо́вували vypravdóvuvaly
feminine я / ти / вона	виправдо́вувала vypravdóvuvala
neuter воно	виправдо́вувало vypravdóvuvalo

Close

Conjugation of виправдо́вувати, виправдо́вувать (class 2a, imperfective, transitive)

Synonyms

випра́вдувати impf (vyprávduvaty)

Derived terms

виправдо́вуватися impf (vypravdóvuvatysja)
випра́вдувальний (vyprávduvalʹnyj)

Related terms

ви́правданий (výpravdanyj)
ви́правдання n (výpravdannja)
виправдни́й (vypravdnýj)