From Wikipedia, the free encyclopedia
L'alfabetu rusu. (en rusu: русский алфавит; русская азбука[1]) ye l'alfabetu del idioma rusu. Ye una variante del alfabetu cirílicu. Dende l'añu 1918 (oficialmente dende 1942)[2] consta de 33 lletres.
La siguiente tabla presenta les mayúscules, xunto con valores AFI pa los soníos de cada lletra:
| А /a/ | Б /b/ | В /v/ | Г /g/ | Д /d/ | Е /ʲɛ/ | Ё /ʲo/ | Ж /ʒ/ | З /z/ | И /i/ | Й /j/ |
| К /k/ | Л /l/ | М /m/ | Н /n/ | О /o/ | П /p/ | Р /r/ | С /s/ | Т /t/ | У /o/ | Ф /f/ |
| Х /x/ | Ц /ʦ/ | Ч /ʧ/ | Ш /ʃ/ | Щ /ʃʧ/ | Ъ /-/ | Ы /y/ | Ь /ʲ/ | Э /y/ | Ю /ʲo/ | Я /ʲa/ |
Foi desenvueltu en Bulgaria. Dende ellí foi introducíu na Rus de Kiev, estáu medieval de los eslavos del este. Esta introducción foi simultánea a la so conversión al cristianismu en Plantía:AD o, si ciertos restos arqueolóxicos tán correutamente dataos, nuna fecha llixeramente anterior.
L'alfabetu rusu ye'l siguiente:
| Mayúscula | Minúscula | Nome | Nome antiguu¹ | SAMPA | Exemplu | Valor numbéricu 19 | Métodu embrivíu |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| А | а | а [a] | азъ [as] | /a/ | a d'azote | 1 | O+0410 / O+0430 |
| Б | б | бэ [b] | буки ['bu.kʲɪ] | /b/ o /bʲ/ | b de Brasil | - | O+0411 / O+0431 |
| В | в | вэ [v] | вѣди ['vʲy.dʲɪ] | /v/ o /vʲ/ | v como nel inglés vini | 2 | O+0412 / O+0432 |
| Г | г | гэ [g] | глаголь [glʌ'golʲ] | /g/ | g de gatu | 3 | O+0413 / O+0433 |
| Д | д | дэ [d] | добро [də'bro] | /d/ o /dʲ/ | d de deu | 4 | O+0414 / O+0434 |
| Е | е4 | е [y] | есть [jɛstʲ] | /jɛ/ o / ʲɛ/ | ye /ié/ como xelu | 5 | O+0415 / O+0435 |
| Ё | ё4,7 | ё [yo] | - | /jo/ o / ʲo/ | yo como en yo | - | O+0401 / O+0451 |
| Ж | ж | жэ [zh] | живѣте [ʐɨ'vʲɵ.tʲə] | /ʐ/ o /ʒ/ | como la J francesa o "ll" en agua (Arxentina) (zh) | - | O+0416 / O+0436 |
| З | з | зэ [z] | земля [zʲɪ'mlʲa] | /z/ o /zʲ/ | z del inglés zoo | 7 | O+0417 / O+0437 |
| И | и4 | и [i] | иже ['i.ʐɨ] | /i/ o / ʲi/ | i d'ida | 8 | O+0418 / O+0438 |
| Й | й | и краткое [j 'kra.tkəjɪ] | и съ краткой [i s 'kra.tkəj] | /j/ | y como n'inglés yes | - | O+0419 / O+0439 |
| К | к | ка [ka] | како ['ka.kə] | /k/ o /kʲ/ | k de ka | 20 | O+041A / O+043A |
| Л | л | эль [ɛlʲ] | люди ['lʲo.dʲɪ] | /l/ o /lʲ/ | l de luxu | 30 | O+041B / O+043B |
| М | м | эм [ɛm] | мыслѣте ['mɨ.slʲɪ.tʲɪ] | /m/ o /mʲ/ | m de mapa | 40 | O+041C / O+043C |
| Н | н | эн [ɛn] | нашъ [naʂ] | /n/ o /nʲ/ | n de non | 50 | O+041D / O+043D |
| О | о | o [o] | онъ [on] | /o/ | o d'ogru (suena como a d'árbol cuando nun ta acentuada) | 70 | O+041Y / O+043Y |
| П | п | пэ [pɛ] | покой [pʌ'koj] | /p/ o /pʲ/ | p de pesu | 80 | O+041F / O+043F |
| Р | р | эр [ɛr] | рцы [rʦɨ] | /r/ o /rʲ/ | r vibrante como en rollu | 100 | O+0420 / O+0440 |
| С | с | эс [ɛs] | слово ['slo.və] | /s/ o /sʲ/ | s como nel inglés see | 200 | O+0421 / O+0441 |
| Т | т | тэ [tɛ] | твердо [tvʲɛ.rdə] | /t/ o /tʲ/ | t de tipu | 300 | O+0422 / O+0442 |
| У | у | у [o] | укъ [uk] | /o/ | o como en el to n'español | 400 | O+0423 / O+0443 |
| Ф | ф | эф [ɛf] | фертъ [fʲɛrt] | /f/ o /fʲ/ | f de fueu | 500 | O+0424 / O+0444 |
| Х | х | ха [hai/xa] | хѣръ [xʲɛr] | /x/ | j castellana como en "caxa" o ch escocesa como en "loch" | 600 | O+0425 / O+0445 |
| Ц | ц | це [ʦɛ] | цы [ʦɨ] | /ʦ/ | ts como en Tzintzuntzan | 900 | O+0426 / O+0446 |
| Ч | ч | че [ʨɛ] | червь [ʨervʲ] | /ʧ/ o /ʨ/ | ch de chao | 90 | O+0427 / O+0447 |
| Ш | ш | ша [ʂa/sh] | ша [ʂa] | /ʃ/ o /ʂ/ | sh como en English | - | O+0428 / O+0448 |
| Щ | щ | ща [ɕːa/shch] | ща [ɕtɕa] | /ʃʧ/ o /ɕː/ | especie de sh llarga, usualmente transliterada como shch | - | O+0429 / O+0449 |
| Ъ | ъ | твёрдый знак ['tvʲо.rdəj 'znak] | еръ [jer]; Yer | - | - | - | O+042A / O+044A |
| Ы | ы | ы [ɨ] | еры ['jɛ.rɨ] | /ɨ/5 | i de ríu | - | O+042B / O+044B |
| Ь | ь | мягкий знак ['mʲækʲɪj 'znak] | ерь [jerʲ] | / ʲ/³ | - | - | O+042C / O+044C |
| Э | э6 | э [ɛ] | - | /ɛ/ | y de dómina | - | O+042D / O+044D |
| Ю | ю | ю4 [ju] | ю [ju] | /ju/ o / ʲo/ | yu (/iú/) como en Yugoslavia | - | O+042Y / O+044Y |
| Я | я4,16,17 | я [ja] | я [ja] | /ja/ o / ʲa/ | yá /iá/ como en paranoya | - | O+042F / O+044F |
| Lletres esaniciaes en 1918: | |||||||
| І | і8 | - | і десятеричное [i] | /i/ or / ʲi/ | como en dir | 10 | |
| Ѳ | ѳ9 | - | ѳита [fʲɪ'ta] | /f/ o /fʲ/ | como en foca | 9 | |
| Ѣ | ѣ10 | - | ять [jætʲ]; Yat | /jɛ/ o / ʲɛ/ | como е | - | |
| Ѵ | ѵ11 | - | ижица ['i.ʐɨ.tsə] | /i/ o / ʲi/ | como и | - | |
| Lletres en desuso antes del sieglu XVIII18 | |||||||
| Ѕ | ѕ14 | - | зѣло ['zʲɛ.lə] | /dz/, /z/ o /zʲ/ | como з | 6 | |
| Ѯ | ѯ12 | - | кси [ksʲi] | /ks/ o /ksʲ/ | como кс | 60 | |
| Ѱ | ѱ12 | - | пси [psʲi] | /ps/ o /psʲ/ | como пс | 700 | |
| Ѡ | ѡ13 | - | омега [ʌ'mʲɛ.gə] | /o/ | como о | 800 | |
| Ѫ | ѫ | - | юсъ большой ['jus bʌlʲ'ʂoj], Yus | /o/,/ju/ o / ʲo/15 | como у o ю | - | |
| Ѧ15 | ѧ15 | - | юсъ малый ['jus 'mɑ.lɨj] | /ja/ o / ʲa/16 | como я | - | |
| Ѭ | ѭ | - | юсъ большой іотированный ['jus bʌlʲ'ʂoj jʌ'tʲi.rə.vən.nɨj] | /ju/ o / ʲo/15 | como ю | - | |
| Ѩ | ѩ | - | юсъ малый іотированный ['jus 'mɑ.lɨj jʌ'tʲi.rə.vən.nɨj] | /ja/ o / ʲa/15 | como я | - | |
Dende 1900, los nomes mnemónicos heredaos de la ilesia eslava usar pa les lletres. Pueden trate equí na ortografía pre-1918 del alfabetu civil post-1708.
| аз буки веди | Conozo lletres. |
| глаголь добро есть | Falar ye beneficiosu |
| живете зело земля | Vive de verdá (nesta) tierra |
| иже и како люди мыслете | el cal, d'onde pensades como seres humanos |
| наш он покой | ye pola nuesa tranquilidá |
| рцы слово твердо | di la pallabra firmemente |
| ук ферт хер цы | [d'equí d'equí p'arriba...] |
| червь ша ер ять юс | [...el significáu ta bien pocu claru] |
Nun tecláu d'ordenador pal idioma rusu, usando'l sistema operativu MS Windows los calteres tán dispuestos según indícase:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
