Нейропластичність
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Нейропласти́чність (англ. Neuroplasticity) або пластичність мозку — здатність мозку змінюватися та адаптуватися протягом життя. Це процес, за допомогою якого мозок реорганізується у відповідь на новий досвід, навчання та вплив навколишнього середовища.[1][2]
Нейропластичність є ключовим механізмом, що лежить в основі навчання та пам’яті. Коли людина чи тварина дізнається щось нове, мозок формує нові зв’язки між нейронами або зміцнює існуючі зв’язки, щоб зберігати та відтворювати цю інформацію. З часом повторне навчання може призвести до тривалих змін у структурі та функціях мозку.[1]
Нейропластичність також відіграє важливу роль у відновленні після травм головного мозку або неврологічних розладів. У деяких випадках мозок може реорганізуватися, щоб компенсувати пошкоджені або втрачені функції, дозволяючи людям відновити функціональність.[3]
Дослідження нейропластичності є вагомим та інформативним для розвитку таких галузей, як освіта, медицина (лікування і реабілітація)[4], психічне здоров'я[5] та нейронаукові дослідження.[1][2] Дослідники продовжують вивчати нейропластичність, прагнучи розкрити її повний потенціал у покращенні навчання, лікуванні неврологічних захворювань і покращенні загальної функції мозку протягом усього життя.