Loading AI tools
український філолог, освітянин, літератор, громадський діяч З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Михайло-Ярослав Соневицький | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 22 квітня 1892 с. Гадинківці, нині Гусятинський район, Тернопільська область | |||
Помер | 30 листопада 1975 (83 роки) Нью-Йорк | |||
Країна | ЗУНР | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | мовознавець | |||
Alma mater | Віденський університет | |||
Заклад | ЛНУ ім. І. Франка | |||
Членство | Наукове товариство імені Шевченка | |||
| ||||
д-р Михайло-Ярослав Климентійович Соневицький (22 квітня 1892, с. Гадинківці — 30 листопада 1975, Нью-Йорк) — український класичний філолог, дійсний член НТШ (з 1954), професор Українського католицького університету в Римі. Доктор філософії (1923).
Народився в с. Гадинківцях Гусятинського повіту (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) в сім'ї греко-католицького священника о. Климентія Соневицького та його дружини Марії (до шлюбу Авиковська[джерело?]). Батько тільки рік перед народженням сина, тобто в 1891 р., став парохом цього села.[1]
Закінчив Віденський університет. Викладач в українських гімназій у Галичині, Греко-Католицької Богословської Академії (1934—1944) і Львівського Університету (1939—1941). З 1944 року на еміграції в Німеччині і (з 1950) у США, де й помер (в Нью-Йорку).
Дружина — хорова диригентка та громадська діячка[2] Ольга Ласовська. Діти:
Батько, о. Климентій Соневицький (1858[3]—1928[4]) — український релігійний та просвітній діяч. Рукоположений в сан священника у 1883 році[3]. У 1891—1928 роках був парохом села Гадинківці[4]. Голова читальні у цьому селі; головував на вічах, зокрема в часі сільського селянського страйку 1902 року, боротьби за виборчу реформу та передвиборчих змагань[4]. З його ініціативи в 1909 році розпочали будівництво нового кам'яного храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці, яке завершили 1913 року[4].
Автор праць про мову Цицерона й Новаціяна, «Франкові переклади з античних літератур» (ЗНТШ, т. 161), «Історія грецької літератури. І. Рання доба» (1970) та популярних ст. про вплив античної культури на сучасність; оповідання для молоді на теми античності: «Пригоди Одіссея» (1918), «Мирмідонський лицар» (1936), «Гомін давноминулих днів» (1938) тощо. Також у 1930-х рр. на запрошення свого земляка і друга Василя Сімовича друкував статті на теми античності і її значення для сучасності в журналі «Життя і знання».[5]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.