Мальта (стоянка)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Мальта́ — одна з найвідоміших пізньопалеолітичних стоянок Сибіру, знаходилася біля нинішнього села Мальта Усольського району Іркутської області на річці Білій неподалік від озера Байкал. Стоянка була відкрита, коли селянин Савельцев відкопав із землі величезну кістку. 7 лютого 1928 р. співробітник краєзнавчого музею М. М. Герасимов прибув до Мальти і влітку почав розкопки. Ним була вивчена територія близько 1 000 м².
Радіовуглецеве датування стоянки вказує, що вона існувала на початку Сартанського зледеніння, приблизно 14 750 років тому (XIII тисячоліття до н. е.). Раніше пропонувалися й інші дати: 25-20 тисяч років тому. Інвентар, близький до матеріалів стоянок Буреті (знаходиться за 20 км від Мальти) і Ачинської, на цій підставі виділяється мальтинсько-буретська культура[1].