Максиміліан фон Вайкс
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Максиміліан Марія Йозеф Карл Габріель Ламораль райхсфрайгерр (імперський барон) фон унд цу Вайкс ан дер Глон (нім. Maximilian Maria Joseph Karl Gabriel Lamoral Reichsfreiherr von und zu Weichs an der Glon); нар. 12 листопада 1881, Дессау — пом. 27 вересня 1954, Борнгайм — німецький воєначальник часів Третього Рейху, барон, генерал-фельдмаршал (1943) вермахту. Кавалер Лицарського хреста з Дубовими листям (1945). Командував групами армій та армією в ході Європейських кампаній та під час війни з Радянським Союзом.
Максиміліан фон Вайкс | |||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Maximilian von Weichs | |||||||||||||||||
Прізвисько | Зенітник | ||||||||||||||||
Народження |
12 листопада 1881(1881-11-12) Дессау, Ангальт, Німецька імперія | ||||||||||||||||
Смерть |
27 вересня 1954(1954-09-27) (72 роки) Борнгайм (поблизу Бонна, Північний Рейн-Вестфалія), Німеччина | ||||||||||||||||
Країна |
Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | ||||||||||||||||
Приналежність |
Райхсгеер Рейхсвер Вермахт | ||||||||||||||||
Вид збройних сил | Сухопутні війська | ||||||||||||||||
Рід військ | кіннота | ||||||||||||||||
Освіта | Гімназія Вільгельма | ||||||||||||||||
Роки служби | 1900–1945 | ||||||||||||||||
Звання | Генерал-фельдмаршал | ||||||||||||||||
Формування | Сухопутні війська | ||||||||||||||||
Командування |
1-ша танкова дивізія 13-й армійський корпус 2-га армія Група армій «B» Група армій «F» Головнокомандування Вермахту «Південний Схід» | ||||||||||||||||
Війни / битви |
Перша світова війна Друга світова війна • Польська кампанія • Французька кампанія • Балканська кампанія • Німецько-радянська війна • Операція «Маргарет I» | ||||||||||||||||
Титул | барон | ||||||||||||||||
Автограф | |||||||||||||||||
Нагороди |
| ||||||||||||||||
Максиміліан фон Вайкс у Вікісховищі |
Максиміліан фон Вайкс походив зі старої баварської дворянської сім'ї й присвятив своє життя військовій службі. Був кадровим офіцером у кавалерії імператорської німецької армії. Брав участь у Першій світовій війні на керівних посадах у військових формуваннях, закінчив війну у ранзі ротмістра німецького Генерального штабу. З введенням Версальським договором обмежень щодо чисельності Збройних сил був залишений у Рейхсвері та обіймав керівні посади в різних кавалерійських з'єднаннях. 1933 року, коли Адольф Гітлер прийшов до влади, був в чині оберста. Наступні роки брав активну участь у створенні броньованих формувань Вермахту.
На початок Другої світової війни Максиміліан фон Вайкс командував корпусом у Польській кампанії, опанував Львів і брав участь в облозі Варшави. Як командувач 2-ї армії діяв під час вторгнення до Франції в 1940 році, нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста. У квітні 1941 року керував армією, що за короткий час окупувала Югославію. Щоб подолати опір югославських партизан власноруч віддав наказ про розстріл цивільних осіб, які їх підтримували. Під час вторгнення в СРСР 2-га армія під командуванням Вайкса діяла у складі групи армій «Центр», що наступала на Москву. У липні 1942 року Максиміліан фон Вайкс був призначений командувачем групою армій «В» і пов'язав своє ім'я з битвою під Сталінградом, незабаром після чого він був підвищений до генерал-фельдмаршала.
З серпня 1943 був призначений головнокомандувачем військами Вермахту у Південно-Східній Європі (Головнокомандування Вермахту «Південний Схід») та одночасно групою армій «F» на Балканах. Він домігся певних успіхів у роззброєнні італійських військ, коли Італія вийшла з війни в 1943 році й вів нещадну боротьбу проти югославських та грецьких партизан, як військовими так і дипломатичними методами. У березні 1945 група армій була розформована, фон Вайкс пішов у відставку.
2 травня 1945 потрапив в американський полон. Його звинуватили у вбивствах цивільних осіб та інших військових злочинах у Нюрнберзі, але союзники змушені були за станом здоров'я припинити кримінальну справу проти нього й улітку 1949 року звільнити колишнього фельдмаршала. Останні роки свого життя Максиміліан фон Вайкс прожив усамітнено, помер 1954 року у віці 72 років, на батьківщині його предків у Західній Німеччині.