Класична шестиструнна гітара
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Класична (іспанська, шестиструнна) гітара — основний представник сімейства гітар, щипковий струнний музичний інструмент басового, тенорового і сопранового регістрів. У сучасному вигляді існує з другої половини XVIII століття, використовується як акомпанувальний, сольний і ансамблевий інструмент. Гітара має багаті засоби художньої виразності — застосування різноманітних прийомів звуковидобування, тембрального забарвлення.
Класифікація | |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.322-5 |
Діапазон | |
Подібні інструменти | Гітара, Лютня |
Класична шестиструнна гітара у Вікісховищі |
Класична гітара має шість струн, основний лад яких — E, A, d, g, b, e1 (мі малої октави, ля, ре першої октави, соль, сі, мі другої октави). Багато музикантів експериментували з додаванням струн (десятиструнна гітара Фердінандо Каруллі і Рене Лакота, п'ятнадцятиструнна гітара Василя Лебедєва, дев'ятиструнна, ГРАН -гітара та ін), однак такі інструменти широкого поширення не отримали.