Гнучкий диск
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Гнучкий диск[3][4] також дискета, гнучкий магнітний диск чи флопі-диск[3] (англ. Floppy disk) — портативний носій інформації, який використовується для багаторазового запису та зберігання даних, що являє собою поміщений в захисний пластиковий корпус (диск діаметром 3½ має жорсткіший футляр, ніж диск діаметром 5¼) гнучкий магнітний диск, покритий феромагнітним шаром.
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (грудень 2019) |
Гнучкий диск | |
Дата створення / заснування | 1964[1][2] |
---|---|
З матеріалу | BoPETd і Оксид заліза(II,III) |
Ємність пам'яті | 80 кілобайт, 3250 кілобайт, 1200 кілобайт і 1440 кілобайт |
Розробник | Алан Шугарт і IBM |
З'єднується з | нагромаджувач на гнучких магнетних дискахd |
Гнучкий диск у Вікісховищі |
У радянських розробках існував термін «гнучкий магнітний диск» і відповідна абревіатура "ГМД". Пристрій для роботи з ГМД називався НГМД (дисковод гнучких дисків, флопі-дисковод — «накопичувач на гнучких магнітних дисках»), а контролер пристрою — КНГМД.
Дискети були масово поширені з 1970-х і до кінця 1990-х р., поступившись більш ємним CD і зручним флеш-накопичувачам.
Проміжним варіантом між ними й традиційними дискетами, є сучасніші НГМД та жорсткі диски, що використовують картриджі — Iomega Zip, Iomega Jaz; а також магнітооптичні носії (МО) LS-120 та інші, в яких комбінувався лазер—для розігрівання ділянки поверхні диска, і магнітна голівка—для запису і зчитування інформації з поверхні диска. Такі змінні носії також називають дискетами. Випускалися 3 ½ односторонні носії місткістю від 128 Кб до 1,3 МБ двосторонні місткістю від 600 КБ до 5,2 МБ.
Переваги МО-дисководів і носіїв:
- МО-диски допускають до 10 млн циклів стирання-запису.
- Швидкість обертання становить 3 000-3 600 об/хв, що забезпечує набагато більшу швидкість передачі даних, швидкість запису практично дорівнює швидкості читання і досягає декількох мегабайтів на секунду.
- МО-носій повністю розміщений всередині захисного пластикового корпусу, що забезпечує його краще збереження.
- Існують багато інтерфейсів для підключення до всіх масово поширених шин — IDE, LPT, USB, SCSI.
Недоліки МО-дисководів і носіїв:
- Не було створено єдиного стандарту на пристрої та носії, як у випадку з дисководом 3 ½ HD, що в цілому зумовило практичну неможливість повсюдного застосування.