Геофагія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Геофагія — це навмисна[1] практика споживання землі або ґрунтоподібних речовин, таких як глина, крейда чи термітники. Це поведінкова адаптація, яка спостерігається у багатьох тварин, і була задокументована у понад 100 видів приматів[2]. Геофагія у приматів, переважно, використовується для захисту від паразитів, для забезпечення мінеральними добавками та для сприяння метаболізму токсичних сполук з листя[3]. Геофагія також зустрічається у людей і найчастіше про неї повідомляють діти та вагітні жінки[4].
Людська геофагія класифікується як розлад харчової поведінки в Діагностичному та статистичному посібнику з психічних розладів (DSM), якщо це не є соціально чи культурно прийнятним[5]. Іноді геофагія є наслідком анкілостомозу. Хоча її етіологія залишається невідомою, геофагія має багато потенційних адаптивних переваг для здоров’я, а також негативні наслідки[4][6].
Геофагія широко поширена в тваринному світі. Гален, грецький філософ і лікар, був першим, хто описав використання глини хворими або пораненими тваринами у другому столітті нашої ери. Цей тип геофагії був задокументований у «багатьох видів ссавців, птахів, рептилій, метеликів і ізоподів, особливо серед травоїдних»[7].