Археолоґія
From Wikipedia, the free encyclopedia
Археолоґія (ґрец. αρχαιος — стародавный, λογος — слово) — наука, што пояснює історію людьской громады на основі памяток камняного, мідяного (бронзового), желїзного віка і пізнїшых часів. У контрастї з історіов ся занимать матеріалнов културов. Цілём археолоґії є познати минулы подїї людьскых комуніт і штруктуру їх справованя - културу. Належыть до тых пару науковым дісціплінам, котры суть способны інтерпретовати минуле людства з часїв перед хоснованём писма, але тыж про порозуміня пізнїшым громадам.
Окрем археолоґії ся подобным цїлям венують і іншы науковы области антрополоґії, особливо културной і соціалной антрополоґії і фізічной антрополоґії. Міджі далшы дісціпліны помагаючі археолоґії належыть палеонтолоґія, ґеолоґія, історіоґрафія, палеоеколоґія ітд.
Сама археолоґія ся дїлить на дакілько підобластей, дефінованых або добов або шпеціфічнов темов, котрым ся тота ці тамта підобласть занимать, напр.: правіка археолоґія, класічна археолоґія, середовіка археолоґія, церьковна археолоґія, археолоґія країны а або шпеціалныма методами, котры поужывать напр. експеріментална археолоґія, летецька археолоґія ітд.